Відділення функціональної та ультразвукової діагностики (ВФД)

Відділення функціональної та ультразвукової діагностики є структурним підрозділом Міської клінічної лікарні № 16. Ми надаємо консультативно-діагностичну допомогу хворим стаціонару, а також амбулаторним хворим, яких направляють: сімейні лікарі, травматологи, кардіологи, пульмонологи, ендокринологи, ревматологи, кардіологи, гінекологи та лікарі-терапевти. Щорічно проводиться  більше 10000 досліджень. Відділення оснащене сучасною апаратурою 20-22 років, завдяки якій пацієнт отримує якісний та високоточний результат досліджень.

У відділенні працюють такі висококваліфіковані працівники:

1. Коротка Анастасія Олександрівна – завідувач відділення функціональної діагностики, лікар з функціональної діагностики. Спеціалізується на виконанні досліджень: добове (холтерівське) моніторування ЕКГ, добове моніторування артеріального тиску, електрокардіограм, електроенцефалограм, спірометрії, вимірюванні дифузійної здатності легень, реографії, ехо-енцефалоскопії. 

2. Коваль Тетяна Миколаївна - лікар з функціональної діагностики. Спеціалізується на виконанні досліджень: електрокардіограм, спірометрії, реографії, ехо-енцефалоскопії. 

3. Дундич Марина Євгенівна – лікар з ультразвукової діагностики вищої категорії. Стаж роботи 14 років. Спеціалізується на виконанні обстежень органів черевної порожнини, органів малого тазу у жінок та чоловіків, щитоподібної залози, молочної залози, органів калитки, м’яких тканин, лімфовузлів та судин нижніх кінцівок.

4. Малишева Наталія Володимирівна – лікар УЗД.

5. Марченко Ольга Василівна -   лікар УЗД.

6. Мельник Наталья Петрівна - лікар УЗД.

7. Сільберберг Юрій Наумович - лікар УЗД.

8. Філімоненко Вікторія Сергіївна - лікар УЗД.

Коротка Анастасія Олександрівна – завідувач відділення функціональної діагностики, лікар з функціональної діагностики.

Сьогодні хвороби серця стоять на першому місці серед причин смертності в Україні, випереджаючи навіть онкологію.  Показник смертності в  60% відсотків вказує на те, що патологія частіше виявляється на пізніх термінах, коли хвороба важче піддається лікуванню. Щоб запобігти цьому необхідно регулярно проходити обстеження. У відділенні функціональної діагностики є можливість перевірити стан серця та судин за допомогою таких досліджень:

1. Електрокардіографія (ЕКГ): один з основних інструментальних методів дослідження серця і судин. Даний метод необхідний для встановлення захворювання серця, визначення тактики лікування.

Кардіограма дозволяє:

• діагностувати порушення серцевого ритму;

• виявити недостатнє кровопостачання серця, визначати локалізацію, розмір, глибину ішемії;

• виявити інфаркт міокарда на різних стадіях його розвитку, визначити його локалізацію глибину і поширеність;

• виявити наявність гіпертрофії серцевого м’яза;

• виявити електролітні й метаболічні порушення міокарда

Показання до проведення ЕКГ:

• підозра на захворювання серця;

• контроль стану хворих із захворюваннями серця;

• високий ризик розвитку цих захворювань;

• біль за грудиною або в області серця;

• порушення серцевого ритму;

• задишка;

• артеріальна гіпертензія;

• прийом лікарських засобів, що можуть несприятливо впливати на серцево-судинну систему;

• запаморочення, непритомність;

• плануються оперативні втручання;

• профілактичні огляди;

• захворювання внутрішніх органів, ендокринних залоз, нервової системи;

Також у відділенні проводяться ЕКГ з додатковими відведеннями (по Небу, по Слопаку та ін.) 

2. Холтерівське моніторування (добове моні торування ЕКГ) – це метод інструментальної діагностики роботи серцево-судинної системи, який полягає у реєстрації ЕКГ в умовах щоденної активності пацієнта протягом тривалого (від однієї доби і більше) часу з подальшим аналізом отриманого запису. Його застосовують при порушеннях серцевого ритму, виявлених на поверхневій електрокардіограмі, особливо, якщо вони супроводжуються епізодами втрати свідомості.

У чому переваги ХМ ЕКГ?

• тривала реєстрація показників роботи серця (електрокардіограма) відбувається у звичній для пацієнта обстановці;

• висока точність результатів дозволяє швидко виявити патологію або спростувати її наявність;

• не викликає дискомфорту в процесі використання.

Коли показане проведення ХМ ЕКГ?

• При наявності скарг та клінічної картини порушень роботи серця, та відсутності змін на ЕКГ.

• При виявленні порушень ритму на рутинній електрокардіограмі;

• Наявність у родині випадків раптової смерті в осіб молодого віку;

• При наявності епізодів втрати свідомості

У КФД є можливість одночасної реєстрації добової ЕКГ та артеріального тиску.

3. Добове моніторування АТ: це діагностична методика вимірювання АТ протягом 24 годин за допомогою спеціального приладу.

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) дозволяє:

• отримати інформацію про рівень і коливання артеріального тиску (АТ) протягом доби, під час неспання і сну;

• виявляти хворих з нічною гіпертонією, у яких підвищений ризик ураження органів – мішеней (серця, мозку, нирок, очей, судин);

• оцінювати адекватність зниження артеріального тиску між прийомами чергових доз лікарського препарату;

• контролювати відсутність надмірного зниження артеріального тиску на піку дії препарату або недостатнього зниження перед наступним прийомом, що особливо – важливо при застосуванні пролонгованих антигіпертензивних препаратів, розрахованих на одноразовий прийом на добу;

• виявляти пацієнтів із зниженою або підвищеною варіабельністю артеріального тиску (недостатнім або надмірним його зниженням в нічні години ) і вирішувати питання про підбір і призначення гіпотензивного препарату, з урахуванням його впливу на показники артеріального тиску не тільки у денний, але і в нічний час.

4. Реовазографія - це метод дослідження судинної системи верхніх та нижніх кінцівок.  

Проведення РВГ потрібне при скаргах на оніміння, відчуття холоду в руках і ногах, відчуття судом і при таких захворюваннях, як:

• Атеросклероз;

• Тромбофлебіт;

• Синдром Рейно;

• Субкомпенсований або декомпенсований цукровий діабет з ускладненнями у вигляді мікроангіопатій.

• Ендартеріїт;

• Варикозне розширення вен.

Захворювання легень є одними із найрозповсюдженіших патологій в світі. Це пов’язано з поганою екологією, забрудненим повітрям у великих містах, шкідливими умовами праці та іншими провокуючими факторами. Наприклад, від хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у світі страждає понад 250 млн. людей. В Україні хворіють на ХОЗЛ 4% населення, 2% смертей українців пов’язані з хронічними обструктивними захворюваннями. Вчасно виявити проблему допоможуть наші дослідження:

1. Спірографія: це простий, доступний та неінвазивний метод діагностики поширених захворювань дихальної системи, що оцінює механічну функцію легень, грудної клітки та дихальної мускулатури шляхом вимірювання легеневих потоків та об'ємів. На основі даних можна оцінити функцію зовнішнього дихання, встановити тип порушення (обструктивний або рестриктивний), поставити правильний діагноз.

Показання для проведення спірографії:

• Діагностика поширених захворювань легень (бронхіальна астма, ХОЗЛ). Спірометрія є "золотим стандартом" діагностики цих хвороб;

• Диференційна діагностика між захворюваннями дихальної та серцево – судинної системи;

• Оцінка важкості і моніторинг перебігу захворювань легень;

• Оцінка ефективності терапії, що проводиться;

• Прогнозування можливих ризиків та ускладнень перед оперативним втручанням.

В кабінеті функціональної діагностики проводиться також провокаційний інгаляційний тест з сальбутамолом  для виявлення зворотності бронхообструції.

2. Вимірювання дифузійної здатності легень – це дослідження визначає ефективність дифузії (перенесення) газів через стінку альвеоли легень до кров’яного русла. Дозволяє провести диференційну діагностику між задишкою пов’язаною з серцевою та легеневою патологією.  В день дослідження пацієнт має мати з собою свіжий результат загального аналізу крові.

Причинами погіршення переносу газів через мембрану є:

• потовщення стінок альвеол внаслідок фіброзу та інших патологічних процесів.

• зменшення ефективного об'єму альвеол, де відбувається газообмін, тобто зменшення поверхні газообміну, виникає при обструктивних захворюваннях;

• порушення  кровопостачання легеневої тканини,особливо мікроциркуляції в капілярах.

Кому показане дане дослідження?

• Пацієнтам з інтерстиційними захворюваннями легень.

• Пацієнтам після перенесеної Коронавірусної хвороби та/або пневмонії з великим об’ємом ураження легеневої тканини.

• Пацієнтам з аутоімунними захворюваннями з ураженням легень.

1. Електроенцефалографія - це діагностична процедура, що дозволяє оцінити діяльність головного мозку, а саме його біоелектричну активність і виявити різні порушення. Метод є ефективним способом діагностики епілепсії, дає можливість відрізнити епілепсію і напади іншого характеру, а також служить для перевірки функціонального стану мозкових структур, їх реакції на різні подразники і т.д.

ЕЕГ показана при наявності таких симптомів і скарг у пацієнта :

• часті головні болі і / або запаморочення;

• порушення поведінки;

• епізоди втрати свідомості (спонтанні запаморочення);

• проблеми з увагою і пам'яттю, інші когнітивні розлади;

• напади судом, незалежно від того, охоплюють вони тільки кінцівки або все тіло;

• порушення сну;

• зниження загальної працездатності, постійне відчуття слабкості;

• судинна патологія та наслідки перенесених порушень мозкового кровообігу;

• діагностика об'ємних процесів (пухлин) головного мозку;

• черепно-мозкові травми;

• запальні захворювання мозку, наслідки перенесених нейроінфекцій;

• підбір дози препаратів і контроль ефективності терапії.

2.Реоенцефалографія (РЕГ) – це метод дослідження судинної системи головного мозку.

РЕГ дозволяє проаналізувати найважливіші критерії стану судин головного мозку та току крові по них. Даний метод дає можливість виявити порушення тонусу судин, їх кровонаповнення, проаналізувати стан венозного відтоку, ефективність від прийому лікарських препаратів.

Основні показання для проведення РЕГ:

• остеохондрози;

•  перенесені порушення мозкового кровообігу;

•  енцефалопатії;

•  вегетативно–судинні дисфункції;

• діабетичні мікроангіопатії.

• підвищений внутрішньочерепний тиск

• часті головні болі, мігрень, запаморочення

• спазми судин головного мозку

• атеросклероз

• судинна дистонія

3.Ехоенцефалоскопія – неінвазивний ультразвуковий метод діагностики, який дозволяє виявити зміщення серединних структур мозку при об'ємних процесах та внутрішньочерепних гематомах, стан третього та бічних шлуночків при гіпертензивному лікворному синдромі.

Ехоенцефалоскопія показана при:

• часті головні болі і / або запаморочення;

• епізоди втрати свідомості;

• стан після ЧМТ

• підвищений АТ

УЗД – це діагностична процедура обстеження різних органів людини за допомогою ультразвукових хвиль. Цей сучасний метод дозволяє безпечно діагностувати величезну кількість захворювань за допомогою візуалізованих знань щодо стану і структури поверхневих і внутрішніх органів.

УЗД надає можливість без проникнення досліджувати внутрішні органи в реальному часі з можливістю точного визначення наявності патологій.

ПОСЛУГИ, ЩО НАДАЮТЬСЯ УЗД-ФАХІВЦЯМ:

• органів черевної порожнини (печінки, жовчного міхура та жовчних проток, підшлункової залози, селезінки);

• органів черевної порожнини з оцінкою скорочувальної функції жовчного міхура;

• сечостатевої системи у жінок (нирок та сечового міхура);

• сечостатевої системи у чоловіків (нирок, сечового міхура, передміхурової залози, органів мошонки);

• надниркових залоз;

• щитовидної залози;

• молочних залоз;

• органів малого тазу у жінок (матка, яєчники) та чоловіків;

• грудних залоз у чоловіків;

• лімфатичних вузлів різної локалізації;

• судин голови та шиї;

• судин нижніх і верхніх кінцівок (вени та артерії)

Контакти відділення:

Телефон: +38(067)747-76-81